Єфремов І.А.

Іван Антонович Єфремов — російський радянський письменник-фантаст, енциклопедист, мандрівник, археолог, палеонтолог, засновник сучасної тафономії; доктор біологічних наук, професор. У 19 років здійснив своє перше наукове відкриття, автор численних наукових передбачень.

Наукова діяльність Єфремова почалася з другої половини 1920-х років, коли стартували його наукові експедиції на Поволжя, Урал, Сибір, Середню Азію. Тоді він першим виявив останки ветлугазавра. Впродовж наукової кар'єри вивчав геологію та палеонтологію території СРСР, зокрема останки динозаврів. Також приділяв увагу викопним амфібіям. Є творцем науки тафономії про закономірності природних процесів поховання і збереження залишків організмів у товщі землі.

Іван Єфремов — автор численних наукових передбачень, які він викладав переважно в художніх творах. З-поміж них: відкриття вулканічної активності океанічного дна; знахідки свідчень проживання в Сибіру первісних людей; високого інтелектуального розвитку первісних людей; поява підводного телебачення; відкриття самородної ртуті на Алтаї; родовищ алмазів у Сибіру; створення об'ємних зображень; відкриття періодичних змін радіаційного фону на Землі; підтвердження активних торгових і культурних зв'язків між стародавніми народами; ототожнення міфічної Атлантиди з реальною Мінойською цивілізацією; відкриття зміни нахилу земної осі впродовж історії; дистанційний збір проб ґрунту з космічних тіл; використання автоматичних зондів для дослідження інших планет; матеріали на основі силікон-органічних сполук; можливість вирощування хлорели для отримання їжі; використання екзоскелетів; поява іонних двигунів; застосування хірургічних роботів; поява електронних бібліотек і портативних електронних носіїв інформації; використання сонячного світла для накачування лазера; лікування складних переломів із допомогою імплантованих шин-скоб; розсувні конструкції на основі металічних спіралей; поява проєктів із розробки арктичних льодів; передбачення існування чорних дір.

Під час експедиції в пустелю Гобі в Івана Єфремова виник задум написати твір про космос і майбутнє. Першим твором на тему космосу стала повість «Зоряні кораблі» (1948) на тему відвідування в минулому Землі іншопланетянами. Тема була розвинена в романі «Туманність Андромеди» (1958), який описував комуністичне майбутнє. З 1959 року в Івана Єфремова загострились проблеми з серцем, через які він припинив експедиції та присвятив себе письменству.

Фантастичний роман «Година Бика», опублікований в скороченому варіанті в 1968 році, а в повному — в 1970 році, був розцінений цензурою як «наклеп на радянську дійсність». В описаному там антиутопічному суспільстві іншої планети вбачався опис радянської дійсності. Книгу активно вилучали з громадських бібліотек СРСР і заборонили для подальших перевидань як шкідливу. Навіть статус відомого науковця та популярного письменника не захистив Єфремова від зіткнень з КДБ та радянською цензурою.

Радянська влада неприхильно ставилась до творчості Єфремова, за її чи то відвертий, чи то підозріло антирадянський характер. 4 листопада 1972 року, одразу після смерті письменника, з метою можливого виявлення літератури антирадянського змісту, на його квартирі співробітниками КДБ було проведено обшук. За припущенням, існували підозри, що в одній з експедицій справжнього Івана Єфремова було підмінено британським шпигуном. Аркадій Стругацький згодом іронізував, що в особі фантаста могли підозрювати навіть справжнього інопланетянина.

Наслідком підозр КДБ було припинення 5-томного видання творів письменника в СРСР і заборона на згадки його імені в наукових публікаціях. Проте завдяки зусиллям відомих діячів науки, культури, а також космонавтів, у 1975 році заборону на публікацію його творів (крім «Години Бика») було знято.