Монографии
- Шофман А. С. Казанский период жизни и деятельности Доржи Банзарова/ Бурят-Монгол. науч.-исслед. ин-т культуры. — Улан-Удэ: Бурят-Монгол. кн. изд-во, 1956. — 164 с.
- Шофман А. С. Очерки по истории Македонии и македонского народа: (С древнейших времен до первой мировой войны) : Курс лекций, прочит. на ист.-филол. фак. Т. 1. / Казан. ордена Трудового Красного Знамени гос. ун-т им. В. И. Ульянова-Ленина. — Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1960. — 288 с.
- Шофман А. С. Очерки по истории Македонии и македонского народа: (С древнейших времен до первой мировой войны) : Курс лекций, прочит. на ист.-филол. фак. Т. 2. / Казан. ордена Трудового Красного Знамени гос. ун-т им. В. И. Ульянова-Ленина. — Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1961. — 233 с.
- Шофман А. С. История античной Македонии. Ч. 1: Доэллинистическая Македония. — Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1960. — 300 с.
- Шофман А. С. История античной Македонии. Ч. 2: Македония и Рим. — Казань: Изд-во Казан. ун-та 1963. — 434 с.
- Шофман А. С. Фёдор Герасимович Мищенко. — Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1974. — 112 с.
- Шофман А. С. Восточная политика Александра Македонского. — Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1976. — 520 с.
- Шофман А. С. Михаил Михайлович Хвостов. — Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1979. — 112 с. (Замечательные ученые Казанского университета).
- Шофман А. С. Распад империи Александра Македонского. — Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1984. — 224 с.
- Шофман А. С. Древний мир в лицах и образах: Книга для чтения. — Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1990. — 214 с. ISBN 5-7464-0263-X
Навчальні посібники
- Шофман А. С. История первобытного общества: Учебное пособие для заочников / А. С. Шофман ; Заоч. учительский ин-т при Ашхабадском гос. педагог. ин-те им. М. Горького. — Ашхабад : Ашхабадский гос. педагог. ин-т им. М. Горького, 1944.
- Шофман А. С. Методические указания по истории древнего мира/ Доц. А. С. Шофман. — Ашхабад: изд. и тип. Туркменучпедгиза, 1948. — 40 с.
- Шофман А. С. Первобытно-общинный строй: Учеб.-метод. руководство для студентов-заочников / Сост.: доц. А. С. Шофман, канд. ист. наук ; Казан. гос. ун-т им. В. И. Ульянова-Ленина. Отд. заоч. обучения. — Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1953. — 86 с.;
- Шофман А. С. История рабовладельческой Греции: Учеб.-метод. руководство для студентов-заочников / Доц. А. С. Шофман, канд. ист. наук ; Казан. гос. ун-т им. В. И. Ульянова-Ленина. Отд. заоч. обучения. — Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1954. — 64 с.
- Шофман А. С. Маркс, Энгельс, Ленин об античном обществе: Учебное пособие. — Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1971. — 270 с.
Брошури
- Шофман А. С. Классики марксизма-ленинизма о религии и борьбе с ней / А. С. Шофман, канд. ист. наук ; Татар. отд-ние Всесоюз. о-ва по распространению полит. и науч. знаний. Респ. лекционное бюро. — Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1955. — 42 с.
- Шофман А. С. Из истории Казанского университета имени В. И. Ульянова-Ленина: [К 150-летию со дня основания]: (Лекция с кратким рекоменд. списком литературы). — Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1954. — 26 с.
- Шофман А. С. Происхождение человека/ А. С. Шофман, канд. ист. наук. — Казань: [б. и.], 1956. — 19 с. (В помощь лектору/ Респ. лекционное бюро М-ва культуры Татар. АССР).
- Шофман А. С. Изучение античной истории в Казанском университете: Доклад / А. С. Шофман, канд. ист. наук ; Гос. музей Татар. АССР. — Казань: Гос. музей Татар. АССР, 1956. — 29 с.
- Шофман А. С., Шишкин А. А. Что такое религия, как она возникла и как исчезнет: [Материал и лекции] / А. С. Шофман, А. А. Шишкин, кандидаты ист. наук. — Казань: Знание, 1958. — 38 с. (Знания в массы/ О-во по распространению полит. и науч. знаний РСФСР. Татар. отд-ние).
- Шишкин А. А., Шофман А. С. Кто такие евангельские христиане-баптисты?. — Казань: Таткнигоиздат, 1961. — 60 с.
Шофман А.С.
Аркадій Семенович Шофман - радянський і російський історик-антикознавець. Доктор історичних наук, професор Заслужений діяч науки ТАРСР (1983).
Син шевця Симхи Дотовича Шофмана (1873-?) та Басі Авсеєвни Повіреної (1883-?). Брат - художник Данило Семенович Шофман (1917-1976). Закінчив середню школу, у 1930-31 викладав суспільствознавство у Школі фабрично-заводського учнівства м. Могильова, одночасно з 1930 по 1933 рік навчався у Могилівському державному педагогічному інституті імені О. О. Кулешова. З 1933 по 1938 - студент класичного відділення філологічного факультету ЛДУ. Після закінчення навчання – асистент кафедри загальної історії історико-філологічного факультету ЛДУ. Одночасно у 1939-1940 роках викладав у Першому Ленінградському педагогічному інституті іноземних мов.
З 1940 по 1948 рік в Ашхабадському державному педагогічному інституті: доцент (затверджений у вченому званні у 1948), завідувач кафедри давньої історії; у 1943-1948 роках - декан історичного факультету. У 1944-1945 роках - секретар парткому інституту, член райкому ВКП(б). Член вченої ради Інституту історії та літератури Туркменської філії АН СРСР. У ніч проти 6 жовтня 1948 року пережив Ашхабадський землетрус.
У 1942 році в МДУ імені М. В. Ломоносова захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук «Завоювання Пилипа та політика Демосфена».
З 1948 року в Казанському державному університеті: завідувач кафедри загальної історії, 1960 доцент, з лютого 1961 по 1986 знову завідувач кафедри, потім професор-консультант. Після поділу кафедри загальної історії (1991) професор-консультант кафедри історії стародавнього світу та середньовіччя.
1965 року в МДУ імені М. В. Ломоносова захистив дисертацію на ступінь доктора історичних наук «Виникнення Македонської держави».
В 1966 присвоєно вчене звання професора.
Основні наукові праці присвячені історії давньої Македонії. За монографії "Історія античної Македонії" (Казань, 1960) та "Східна політика Олександра Македонського" (Казань, 1976) удостоєний перших премій КДУ. Низка публікацій присвячена історіографії античності, історії сходознавства в Казанському університеті, історії Казанського університету. Автор низки статей у Радянській історичній енциклопедії.
Підготував 48 кандидатів історичних наук, кількох докторів наук. Ініціатор створення та протягом 20 років керівник наукового семінару «Античний понеділок» для вчених-антикознавців, аспірантів та студентів університету.
