Повний каталог паперових грошових знаків і бон росії і СРСР (1769-1990 рр). Довідкове видання - Рябченко П.Ф., Нібак В.І. 1991

Рябченко П. Ф., Нібак В. і. повний каталог паперових грошових знаків і бон росії і СРСР (1769-1990 рр.).

• Київ, 1991. 590 с. розміри 205×140 мм.
• Рідкісне видання. Тираж 2000 ЕКЗ.

У короткому введенні укладачі відзначають використання опублікованих і неопублікованих статей Ю.Д.Пахомова, в. Лисаковського (це прізвище мені не зустрічалася, і я не можу поставити ініціал по батькові), Б. С. Стасенко і приносять подяку В. Л. Локтику, В. Н. Теребову, ю. К. Якубенко, які надали допомогу у виявленні невідомих Бон.

Передмова професора, доктора економіч. наук М.і.Савлука показує його слабке розуміння розглянутих питань і незнайомство з рядом сучасних каталогів бон (Д. А. Сенкевича, А. і. Малишева, і. м. Смиренного та ін.).

Новим є введення "частоти народження бон", тобто на яку кількість колекцій зустрічається 1 Бона. Однак даними укладачів вірити не можна. Наприклад, вони повідомляють: 25 руб. 1779 і 1780 (мийок.) рр.зустрічається один раз на 500 колекцій, держ. кредитні квитки в 500 руб. 1918 р - на 460, депозитні металеві квитанції 1886 р - на 450, держ. кредитні квитки в 500 руб. 1919 р - на 420, 100 руб. 1851 р - на 400 колекцій та ін. Так в Радянському Союзі (а тепер державах СНД), не було і немає такої кількості колекціонерів-боністів, і в кращому випадку укладачі ознайомилися з двома-трьома десятками боністичних зібрань!

Те, що укладачі нічого в цьому не розуміють, показує визначення ними рідкості, наприклад: РРР - 1 знак на 400-600 колекцій. Один знак на 500 колекцій відноситься до рідкісних, але виходить, що в одному випадку укладачі ставлять цифру 500, а в іншому пишуть РРР. Це не годиться, тому оціночна сторона каталогу гроша мідного не варто. Багато помилок. Так, прізвище Голови Правління Держбанку не Кальманович, а Калманович.

Засунуті в каталог і такі фальшивки, як "тимчасові бони Кронштадтської Республіки".

Присутні чомусь і металеві бони, як 2-ї Державної шорно-футлярної і валізної фабрики в Петрограді. Однак, ймовірно, укладачі в натурі цих бон не бачили, чому і пишуть, що вони "без року випуску", в той час як на бонах в 1, 2, 3 і 10 коп.стоїть дата "1922".

Не бачили вони і багатьох інших бон, як наприклад, №18747 - "Вірменія. Відділення Державного Банку. 1923 рік. 1 червонець-Надпечатка по-вірменськи, не випущений".

Насправді, це не надпечатка, а бланк вірменського грошового знака з оригінальним зображенням, на якому не проставлена нумерація. Номери 8451-8453-печатка "Томське ТОВАРИСТВО філателістів" на знаках РРФСР 1919 р мені невідомі, проте в моїх зборах є "тимчасові квитанції №... Томського Товариства Філателістів. Пред'явнику цього видається з каси про - ва на суму Р. К. голова [Олександр Костянтинович Іванов (1888 -?), колекція бон в 1925 р 300 прим. - м. г.} - підпис. Діловод (В. Б.?) - підпис. 1923".

Кругла печатка Томського товариства філателістів. У мене є 1 руб. (№233), 3 руб. (№250), 5 руб. (№264) і 10 руб. (№303). Виконані вони на білому папері розміром 134х61 мм; колір на 1 і 3 руб. - чорний, на 5 і 10 руб. - синій. Зворотний бік синюватого кольору з чорними надпечатками, відповідно: "1, 3, 5, 10".

У багатьох випадках незрозумілі визначення ряду бон: N8232 - "примітивні", або ж N14890 - "Штамп великий", і n14890а - "Штамп малий".

Як це розуміти? Якщо до колекціонера потрапила лише одна з двох останніх бон, то як він зможе визначити їх величину? Що значить "Пропуск номерів" на декількох сторінках?

Сумнівно, що талон Солікамського державного калійного тресту (№7855) відноситься до 1918 р розрахункові знаки і чеки будівельних організацій - № 7856-7862, відносяться до 30-м рр., коли велося будівництво Солікамського комбінату. Великим недоліком є змішання бон різних періодів, як на с.192 - Усть-Катавського заводу 1919 і 1931 рр. - адже обставини їх випуску раелічні, або на С. 300 - 1919, 1920 або "без року" (але 20-і РР.) і 1988 рр. якась межа за часом повинна бути, а саме: окремо бони 20-х, 30-х рр. і сучасні.

У каталог потрапили і бони, випущені на територіях, що належали в момент випуску іноземним державам і які ніякого відношення до Росії або СРСР не мають. Втім, що говорити про якість каталогу, якщо в ньому виявилися пропущеними марки-гроші царського і тимчасового урядів? Список недоліків і помилок можна продовжувати ще дуже довго.