Пепа В.І.

Пепа Вадим Іванович — український поет, прозаїк, журналіст, сценарист, перекладач.

Вадим Іванович Пепа народився 9 січня 1936 року в селищі Драбів на Черкащині.

Закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Шевченка.

Працював кореспондентом редакції газети «Літературна Україна», завідувачем відділу художньої літератури газети «Друг читача».

Нині — на творчій роботі.

Творчість

Вадим Пепа — автор книжок для дітей «Найкращий трамвай» («Веселка», 1979), «Прилетів лелека з вирію» («Веселка», 1986), художньо документальної повісті «Не підведи, брате» («Веселка», 1981), поетичної книжки за народними мотивами «Скажи мені, соколе», сценаріїв художньо-документальних фільмів «Петро Панч» (студія «Укркінохроніка»), «Андрій Головко», «Квіти Черлятки», «Право на мрію», «В кінці літа», «Клятва перед прапором», історичної розвідки «Україна в дзеркалі тисячоліть».

З польської переклав поезії Бартоломея Зиморовича, ряд творів анонімних авторів XVI століття, зокрема «Epicedion».

Член Спілки письменників України з 1988 року.

Лауреат премії імені Івана Нечуя-Левицького за 2007 рік за книжку-історичний нарис «Ключі од вирію».

Лауреат премії ім. Олеся Гончара за книжку: «Пам'ять української душі» (2014).