Назір Х

Хакім Назір (справж. — Хакім Назірович Назіров; 15.Х 1915, Ташкент) - узб. письменник, нар. письменник Узбекистану з 1984. Закін. 1941 Ташк. пед. ін-т. Пише для дітей і молоді — збірки оповідань "Піонерський сад" (1950), "Добре ім'я" (1962), "Вогненна ріка" (1966); повісті "Вогні Кокарала" (1954), "Незгасні блискавки" (1957), "Вітри Коктерака" (1968); роман "Крила сокола" (1973).

Провідна тема — життя підлітків, їхні взаємини з дорослими у сім'ї, школі тощо. У збірках оповідань "Ціна людини" (1958) та "В пошуках героя" (1970) Н. порушує гострі морально-етич. проблеми.

Його творам притаманні нарисова точність, публіцист. пафос. Перекладає з рос. л-ри. Нагород. почесним дипломом Г. К. Андерсена. Окр. твори Н. переклав В. Женченко.