Генріх Манн (нім. Heinrich Mann; 27 березня 1871, Любек — 11 березня 1950, Санта-Моніка) — німецький письменник («Богині або Три романи герцогині Ассі», «Вірнопідданий», «Молоді літа короля Генріха IV», «Літа зрілості короля Генріха IV»), есеїст, драматург; старший брат письменника Томаса Манна.
Народився у сім'ї купців. Його батько, Йоганн Генріх Манн Томас, 1877 року був обраний сенатором Любека з фінансів і господарства. Після Генріха в сім'ї народилося ще четверо дітей — Томас, Юлія, Карла і Віктор.
1884 року Генріх здійснив поїздку до Санкт-Петербурга.
1889 року закінчив любекську гімназію Катарінеум і переїхав до Дрездена, тут деякий час працював у книжковій торгівлі. Потім переїхав до Берліна, працював у видавництві та вчився у Берлінському університеті Фрідріха Вільгельма. З 1893 року він неодноразово їздив до Мюнхена, куди на той час після смерті батька-сенатора переселилася родина.
У період Ваймарської республіки з 1926 року був академіком відділення літератури прусської Академії мистецтв, а в 1931 році став головою відділення.
Після приходу Гітлера до влади в 1933 році був позбавлений німецького громадянства. Емігрував спочатку до Праги, а потім до Франції. Жив у Парижі, Ніцці, згодом, після подорожей територією Португалії та Іспанії перебрався до США.
З 1940 року Генріх Манн жив у Лос-Анджелесі (Каліфорнія, США). Помер 11 березня 1950 року в іншому каліфорнійському місті, Санта-Моніці.
З 1953 року Берлінська академія мистецтв вручає щорічну премію Генріха Манна.