Круглікова І.Т.

Ірина Тимофіївна Кругликова - радянський і російський історик-антиковед і археолог. Доктор історичних наук, професор, завідувач сектору античної археології Інституту археології АН СРСР (РАН), дослідник античного Північного Причорномор'я.

В аспірантські роки брала участь в археологічних експедиціях, якими керував професор В. Д. Блаватський. З 1945 Кругликова є молодшим науковим співробітником в Інституті історії матеріальної культури АН СРСР (Інститут археології РАН). З археологічними експедиціями вона виїжджала на Таманський півострів, до Криму, до Албанії на розкопки Аполлонії Іллірійської. З 1950 року вона стає керівником Східно-Кримської археологічної експедиції, яка займається розкопками Боспорського царства, в 1960-1972 роках - Анапської, в 1974-1980 - Херсонеської, в 1969-1977 роках - Радянсько-Афганської архівної.

1974 року була захищена докторська дисертація на тему «Сільське господарство Боспора». У 1974-1979 роках Круглікова є завідувачем сектору античної археології Інституту археології АН СРСР (РАН). Водночас вона викладала на істфаку МДУ, де читала спецкурс «Антична археологія», керувала роботою кандидатських дисертацій.

У 1953—1959 роках була відповідальним редактором збірки, а потім і однойменного журналу «Радянська археологія». З 1968 по 1993 рік редагувала періодичне видання «Короткі повідомлення Інституту археології АН СРСР»

Через війну роботи археологічної експедиції під керівництвом Кругликовой розпочато дослідження сільської території Боспора, розпочато розкопки Горгиппии (совр. м. Анапа), хори Херсонеса Таврійського, результати археологічного вивчення цих пам'яток знайшли свій відбиток у її публікаціях. Підсумком роботи радянсько-афганської експедиції стало відкриття та розкопки міста Дільберджина, великого центру Бактрії античної та кушанської епох, а також Джагат-тепе та Емші-тепе. Велика кількість статей з історії та археології Боспору та Північного Причорномор'я загалом було опубліковано у науковому журналі «Вісник давньої історії».

Основні праці

• К вопросу о романизации Дакии // ВДИ. 1947. № 3. С. 219—230.
• К вопросу о негреческом населении Фанагории (по материалам местной керамики) // ВДИ. 1950. № 1. С.101-112.
• Поселения эпохи поздней бронзы и раннего железа в Восточном Крыму // Советская археология. 1955. Вып. XXIV. С. 74-92.
• Дакия в период римской оккупации. М.: Академия Наук СССР, 1955. 168 с.
• Позднеантичные поселения Боспора на побережье Азовского моря // Советская археология. 1956. Вып. XXV. С. 236—260.
• Новые данные об исторической географии крымского побережья Меотиды // Советская археология. 1958. Вып. XXVIII. С. 219—233.
• Исследование сельских поселений Боспора // ВДИ. 1963. № 2. С. 65-79.
• Боспор в позднеантичное время: очерки экономической истории. М.: Наука, 1966. 222, [2] с.
• Новые эпиграфические памятники из Горгиппии // ВДИ. 1967. № 2. С. 182—197.
• Горгиппия в период Спартокидов // ВДИ. 1971. № 1. С. 89-101.
• Сельское хозяйство Боспора. М.: Наука, 1975. 300 с.
• Дильберджин. М.: Наука, 1974—1977. Ч. 1. 118 с.; Ч. 2. 131 с.
• Античная археология: учебное пособие для вузов по специальности «История». М.: Высшая школа, 1984. 215, [1] с.
• Синдская Гавань-Горгиппия-Анапа. М.: Наука, 1975. 103 с.; 2-е дополненное издание — 1985.
• Анапа — 2500 лет. Краснодар: Книжное издательство, 1987. 108 с.; 2-е дополненное издание — 2007.