Всесвітньо відомий псевдонім професора математики Доджсона було утворено такою вподобаною письменником грою слів. А саме, англійське Charles Lutwidge спочатку було задаптовано до латини. Після цього отримане ім'я Carolus Ludovicus Доджсон переклав англійською і переставив слова місцями, явивши світу Lewis Carroll — Льюїса Керрола.

Захоплення Улюбленим захопленням Доджсон віддавався з пристрастю нечуваною для «застебнутого на всі гудзики» професора. Саме так він ставився до театру і до мистецтва фотографії, у якому досягнув неабиякої майстерності — став одним з найкращих фотографів-аматорівсвого часу. А ще захоплювався вигадуванням різноманітних ігор - математичних, логічних, мовних. Але найпліднішим виявилося захоплення літературою. Адже саме завдяки йому з’явилися дивовижні, найзагадковіші у світі казки про пригоди дівчинки Аліси в Країні Див і в Задзеркаллі. Ці твори ввібрали все розмаїття талантів і вподобань письменника, щедро обдарованого природою. У них утілилася і любов до світу дитинства, і багата уява, і пристрасть до фокусів, і досвід фотографа, і знання з математики... В історіях про Алісу поєдналися філософія, казка, гумор, гра та фантастика.

ТВОРИ

Історія створення казок про Алісу 4 липня 1864 року Керрол разом зі своїм другом і трьома сестрами Лідделл, доньками віце-канцлера Оксфордського університету (Лорін було 13 років, Алісі — 10 років, Едіт — 8 років) вирушили на човні прогулятися Темзою. Під час подорожі Аліса попросила Керрола розповісти їм казку. Він розповів, а коли прощалися Аліса сказала: "Містер Доджсон, як би мені хотілося, аби ви записали для мене пригоди Аліси". Згодом Керрол розповідав, що «просидів цілу ніч, записуючи в зошиті всі дурниці, які запам’яталися». Перший примірник казки автор переписав для Аліси Лідделл від руки і прикрасив 37-ма власними малюнками. Казку Алісі було вручено в листопаді 1864 року, а всі інші читачі змогли її прочитати тільки в 1865 році, коли книжка вийшла друком з малюнками відомого англійського художника Джона Тенніела. Читачі казку прийняли із захопленням. А в 1871 році Керрол написав її продовження — «Аліса в Задзеркаллі», на яку його надихнула інша дівчинка — Аліса Теодора Рейкс. На Льюїса Керрола знову очікував величезний успіх. 

• Alice's Adventures in Wonderland — «Пригоди Аліси у Дивокраї» («Аліса в Країні чудес»)
• An Elementary Treatise on Determinants, With Their Application to Simultaneous Linear Equations and Algebraic Equations
• Euclid and his Modern Rivals (1879)
• Facts
• He thought he saw an elephant
• Rhyme? And Reason? (Phantasmagoria)
• Pillow Problems
• Sylvie and Bruno
• Sylvie and Bruno Concluded
• Symbolic Logic Part I
• Symbolic Logic Part II
• The Game of Logic
• The Hunting of the Snark — Полювання на Снарка
• Three Sunsets and Other Poems
• Through the Looking-Glass, and What Alice Found There — «Аліса в Задзеркаллі»
• What the Tortoise Said to Achilles

Твори Льюїса Керролла «Аліса в Країні чудес» та «Аліса в Задзеркаллі» захоплють не тільки читачів, а й науковців-неврологів, які на їх сторінках знаходять важливі дані про особливості роботи мозку. Менш вивченим залишається вплив творів на дослідження у психології, дослідники вивчають їх вплив на пам'ять, мову і свідомість. До того як технології дозволили заглибитися в робочі процеси людського мозку, письменник дозволив зазирнути в його таємниці за допомогою грайливих інтелектуальних експериментів