Гуцало Євген Пилипович — український письменник, журналіст, поет і кіносценарист.
Працював у редакціях газет на Вінниччині, Львівщині, Чернігівщині, в «Літературній Україні», редактором у видавництві «Радянський письменник».
Гуцало народився в Старому Животові, Вінницька область. Закінчив Ніжинський педагогічний інститут у 1959 році, а вперше був опублікований у 1960 році. У 1960-ті роки Гуцало вважався одним з "шістдесятників", або тих, хто виступав проти репресивного комуністичного режиму, однак пізніше він вирішив стати офіційним письменником, а не тим, хто виступає проти режиму.
Він опублікував понад 25 збірок повістей та оповідань (кілька з них для дітей), трилогію романів та три поетичні збірки. Його роботи відомі своєю деталізацією, ліричними описами природи, психологічними портретами та рясним використанням сільського прислівника.
У 1985 році Гуцало був удостоєний премії Шевченка, а в 1994 році - премії Антоновича.
Доробок Гуцала — один із найбагатших кількісно і найрізноманітніших жанрово в українській літературі 2-ї половини XX століття. Він — поет, новеліст, повістяр, романіст, публіцист, есеїст.