Гуляшки А

Андрей Стоянов Гуляшки (болг. Андрей Стоянов Гуляшки) — болгарський письменник та громадський діяч, найбільш відомий циклом детективно-шпигунських творів про Аввакума Захова.

Літературну творчість розпочав ще в 1930-х роках. Першим його опублікованим романом став «Дон Кіхот у Сельвеції» (болг. Дон Кихот от Селвеция), який вийшов друком у 1936 році. Перші літературні твори письменника переважно мають соціально-психологічну тематику, та написані під впливом тогочасної захдноєвропейської літератури.

Після Другої світової війни та приходу до влади в країні до комуністів у творчості письменника спостерігається перехід до позицій соціалістичного реалізму. Перші післявоєнні його твори «Молодий місяць» (болг. Новолуние) і «Сліди на снігу» (болг. Стъпки в снега) описують події Другої світової війни з точки зору соціалістичної ідеології. Наступними його значними творами стала трилогія про село Ведрово, в якій описуються соціалістичні перетворення в післявоєнному болгарському селі, за перший з яких «МТ станція» (болг. МТ станция), який вийшов друком у 1950 році, письменник отримав Димитровську премію. У його доробку у післявоєнний час є також і психологічні твори, зокрема «Любов» (болг. Обич), «Сім днів нашого життя» (болг. Седемте дни на нашия живот), «Один день і одна ніч» (болг. Един ден и една нощ), «Романтична повість» (болг. Романтична повест). Також письменник є автором кількох історичних та пригодницько-історичних творів — «Золотий вік» (болг. Златният век) та «Мандрівник блукає світами» (болг. Скитник броди по света), сюрреалістично-сатирично-фантастичного роману в стилі антиутопії «Три життя Йосифа Димова» (болг. Трите живота на Иосиф Димов). Андрей Гуляшки є автором також двох соціальних драматичних творів «Болото» (болг. Блатото) й «Обіцянка» (болг. Обещание).

Найвідомішими творами письменника стали детективи із циклу творів про контррозвідника Аввакума Захова. Серія започаткована фактично ще в 1956 році повістю «Коштовний камінь» (болг. Скъпоценният камък) . Хоча в ній ще не діє головний герой серії болгарський контррозвідник Аввакум Захов, проте оповідь ведеться вже від імені студента-ветеринара Анастасія, у якому можна розпізнати Анастасія Букова, лікаря-ветеринара, який виконує роль у цій серії творів своєрідного доктора Ватсона. Аввакум Захов з'являється вперше в повісті «Контррозвідка», яка також видавалась під назвою «Випадок у Момчилові» (болг. Контраразузнаване, болг. Случаят в Момчилово), що вперше вийшла друком у 1959 році. Перші твори з цієї серії написані без будь-яких натяків на відступ від тогочасної соціалістичної ідеології. Проте в пізніших творах циклу, особливо в повісті «Остання пригода Авакума Захова» (болг. Последното приключение на Авакум Захов), помітна іронія та пародійність над тогочасними ідеологічними настановами. Особливе місце в цій серії творів займає повість «Аввакум Захов срещу 07» (болг. Аввакум Захов проти 07), у якій описується у пародійній формі поєдинок болгарського контррозвідника проти агента британської розвідки, у якому в зміненому прізвиську (через скаргу про недотримання авторських прав болгарським письменником) можна легко впізнати героя британських шпигунських романів Джеймса Бонда, відомого також як «Агент 007».