Дюма А
Александр Дюма (батько)
Алекса́ндр Дюма́-ба́тько (фр. Alexandre Dumas, père) (24 липня 1802, Віллер-Котре — 5 грудня 1870, Пюї) — французький письменник, чиї пригодницькі романи зробили його одним з найбільш читаних французьких авторів у світі. Також був драматургом і журналістом.
Батько Александра Дюма, Тома-Александр, син маркіза Даві де Ла Пелетрі та чорношкірої рабині Кессетти Дюма, народився в Санто-Домінго і був єдиним з усіх позашлюбних дітей маркіза, якого той визнав й узаконив. Однак в подальшому Тома-Александр посварився з батьком і взяв прізвище матері. Батько був вояком французької республіканської армії, дослужився до генерала за часів наполеонівських воєн; помер у 1806, коли Александру було лише чотири роки.
Незважаючи на бідність, сім'я мала добру репутацію та зв'язки серед аристократії, котрі допомогли двадцятирічному Александру отримати посаду в Пале-Рояль в Парижі в канцелярії герцога Орлеанського.
Александр розпочав писати статті для журналів і п'єси. Перша п'єса, «Генріх III і його двір» (Henri III et sa cour, 1829) мала великий успіх, зрештою як і друга, «Крістіна» (Christine ou Stockholm, Fontainebleau et Rome, 1830), після чого Дюма зміг заробляти собі на життя творчістю. У 1835 році вийшов його перший роман «Ізабелла Баварська» (Isabel de Bavière). З того часу газети почали друкувати його численні романи.
У 1840 році він одружився з актрисою Іді Фер'єр, але мав інтимні стосунки з іншими численними жінками. Результатом стало троє позашлюбних дітей; один із них, узаконений батьком Александр Дюма-син, також став успішним письменником і драматургом. Дюма заробляв значні гроші, але постійно витрачав їх на розкішний спосіб життя і жінок. Видавав журнал і заснував театр — і те, й інше закінчилось невдачею.
В опалі після перевороту 1851 року втік до Брюсселя (Бельгія) від кредиторів.
Провів два роки в Російській імперії (1858—1859).
Брав участь у боротьбі за об'єднання Італії.
Помер 2 грудня 1870 року.
У 2002 році прах Дюма був перенесений до паризького Пантеону. Його твори були перекладені багатьма мовами і слугували основою для численних театральних постановок і фільмів.
За 20 років літературної праці він написав близько 400 романів і 35 п'єс, а зібрання його творів склало 301 том.
