Агабальянц Е.Г.

Агабальянц Едуард Гаспарович — хімік-аналітик, доктор хімічних наук (1973), лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1969).

В 1967-1977-х — старщий науковий співробітник Інституту колоїдної хімії та хімії води АН УРСР. З 1977 по 1991 рік — старший науковий співробітник, керівник структурної лабораторії Інституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР. Від 1991 по 1996 рік — старший науковий співробітник Інституту сорбції і проблем ендоекології НАНУ.

Дослідження полягали у галузі фізико-хімічної механіки термосолестійких промивальних рідин.

Опрацював новий науковий напрям — одержання дисперсних матеріалів і спеціальних покриттів, вплив на властивості і регулювання агрегативності і структурної стійкості водних та неводних систем даних матеріалів в екстремальних умовах.

Розробив наукові основи одержання нових сорбційних матеріалів на основі природних глинистих мінералів (палигорськіт, вермикуліт та інші) для освітлення й стабілізації водних розчинів різного типу.

Серед робіт:

• «Методи фізико-хімічного контролю бурових глинистих суспензій», 1965
• «Палигорскіт в бурінні», 1966 (співавтор)
• «Термосолестійкі промивні рідини на основі палигорскіту», 1970 (співавтор)
• «Методи фізико-хімічного аналізу промивних рідин», 1972 (співавтор)
• «Промивні рідини для ускладнених умов буріння», 1982
• «Друге народження мінералів», 1983.

Лауреат Державної премії УРСР 1969 року — за роботу «Розробка проблеми фізико-хімічної механіки термосолестійких дисперсій глинистих мінералів»; співавтори Ничипоренко Сергій Петрович, Круглицький Микола Миколайович, Овчаренко Федір Данилович.